конспект лекций, вопросы к экзамену

Онтогенез як реалізація програми розвитку в певних умовах зовнішнього та внутрішнього середовища. Напрямки дослідження онтогенезу. Генетичні основи диференціації.

Онтогенез –індивідуальний розвиток будь-якого організму з моменту запліднення яйцеклітини і до його природної смерті. У різних груп організмів онтогенез має свої особливості, які, зокрема, залежать від способу розмноження. В одноклітинних організмів он­тогенез збігається з клітинним циклом.

Онтогенез поділяють на ембріональний та постембріональний періоди.

1)Ембріональний (зародковий) період - це час, коли новий ор­ганізм (ембріон) розвивається всередині материнського організму або всередині яйця, насінини тощо. Він завершується народжен­ням (вилупленням, проростанням).

2)Постембріональний (післязародковий) період триває від момен­ту народження (виходу із зародкових оболонок, покривів насінини) і три­ває до моменту набуття організмом здатності до розмноження.

-період статевого рожмноження;

-період старості.

Онтогенез у вищих видів організмів завжди розпочинається процессами ембріонального розвитку, який характеризується ростом, диференціацією та обміном речовин. Диференціація обумовлює ускладнення організації клітин, яка веде до їхньої спеціалізації у виконанні певних функцій. Внаслідок обміну речовин відбуваються такі хімічні перетворення, які забезпечують клітину енергією, необхідною для виконання нею своєї ф-ції. Диференціація клітин, яка полягає в спеціалізації структури і функції клітини, проявляється у перетворенні однорідного клітинного матеріалу в спеціалізований різнорідний матеріал. Таке перетворення торкається  морфологічних і фізіологічних ознак клітин. Клітина деференціація відбувається протягом усього життя богатоклітинного організму. Проте вона набуває максимального прояву в період ембріонального розвитку.

27.02.2015; 08:00
просмотров: 219