конспект лекций, вопросы к экзамену

Перидерма. Кірка або ритидом

Перидерма – захисна тканина вторинного походження,яка виникає у багаторічних рослин на зміну первинній покривній тканині епідерми. Це складна багатошарова та багатофункційна тканина,утворена комплексом клітин,різних за будовою та функціями.  До складу перидерми входять: а) фелема,або корок; б) Фелоген,або корковий камбій; в) Фелодерма,або коркова паренхіма. Перидерма захищає рослину від втрати вологи,різних коливань температури, проникнення хвороботворних мікроорганізмів.

Корок. Клітини епідерми внаслідок росту стебла в товщину деформуються і відмирають. На цей час утворюється вторинна покривна тканина — перидерма, або корок, характерна для багаторічних надземних органів рослин. Утворення корку пов'язане з діяльністю вторинної меристеми — коркового камбію (фелогену), що виникає з субепідермальних клітин або клітин, що лежать глибше, а іноді з клітин епідерми. Клітини коркового камбію діляться тангенціально (перегородками, паралельними поверхні стебла) і диференціюються у відцентрованому напрямі у корок (фелему), а в доцентровому — у шар живих паренхімних клітин (фелодерму). Комплекс, який складається з трьох тканин — фелогену, фелеми і фелодерми, — називають перидермою. Захисну функцію виконує лише корок. Він складається з правильних радіальних рядів щільно закріплених клітин, на стінках яких відкладається суберин. У результаті опробковіння стінок вміст клітин відмирає. Для транспірації і газообміну у корку є особливі утворення — сочевички, виповнені округлими клітинами, між якими розташовані великі міжклітинники. Тканина, що заповнює сочевичку, утворюється ще до появи суцільного шару коркового камбію в результаті поділу паренхімних клітин, які лежать під продиховим апаратом.

Кірка (ритидом). Утворюється у дерев і кущів на зміну корку, який під натиском стебла, що розростається у товщину, через 2-3 роки розривається. У тканинах кори, що лежать глибше, закладаються нові ділянки коркового камбію, з яких утворюються нові шари корка. Внаслідок цього зовнішні тканини ізолюються від центральної частини стебла, деформуються і відмирають. На поверхні стебла утворюється комплекс мертвих тканин, який складається з кількох шарів корка і відмерлих ділянок кори. Зовнішні шари кірки поступово руйнуються.

07.03.2015; 20:00
просмотров: 1770